насипала зима,
Прийшов сховатись заїнька, -
Ялиноньки нема!
Цього року, як ніколи, швидко позбудуся ялинки. Майже одночасно, як розібрали міську красуню. Повідчипала всі дощики, сніжинки і т.п. в квартирі. Може тому, що ці новорічні свята не принесли того, що я від них чекала, і не хочу щоб щось нагадувало про ці дні. Попереду ще одне моє "улюблене" свято. Спробую ставитися до всього простіше.
Трохи захрипла. Розбираючи ялинку, намагалася переспівати "Бумбокс". Наївна :)
Хочу весни! Вже не можу ходити по заледенілих тротуарах і дорогах. Носити шапку, шарф, рукавиці - воно мене все дратує.
Сьогодні майже нічого не їла. Мандаринку, яблуко, шматок торта... Вирішила поповнити організм вітамінами: терта морква+яблуко+1 ст. л. олії+трохи цукру і кориці+горіхи. Завтра планую цим зайнятися.
- Mood:
sleepy
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони" (Скрябін)
Сьогодні був день перегляду фотоальбомів. Спочатку прийшла дівчина брата, і принесла цілий кульок фоток, а потім дійшла черга і до наших. А шо друкувати фотографії я люблю (відповідно і фотографуватися), то цей процес затягнувся. З смішними коментарями, приколами :) Такі собі стоп-кадри з життя, або точка відновлення на компі, глянувши, можна відновити в пам’яті ту мить, як правило - щасливу, бо сумних фотографій не друкую. Помітили, що люди змінюються по-різному: когось не впізнати з роками, а хтось як той Доріан Грей практично не змінюється. В мене всюди різні зачіски і відтінки волосся.
Джої забезпечений сіном на найближчих 2 місяці. Мій добрий друг, той, що і діставав мені свинку, привіз мені додому мішок сіна. Якраз вчасно, бо я вже почала думати чим буду його годувати.
- Mood:
good
Ты - сон вчерашний,
Который мне пророчит слезы.
Я тебе не верю,
Ты - снег зимы прошедшей, он давно растаял...
Я тебе не верю!!!" (Алєгрова/Лєпс)
Клятий вКонтакт з своїми новинами! Хоч не хоч, а все про всіх знатимеш. Вчора побачила свого колишнього серед купи дівок. Напевно, він не зміниться. Сьогодні приснився сон ніби він одружується, і я кажу його дружині: "Я тобі щиро співчуваю..." І то дійсно так! Егоїсти і себелюби не здатні когось любити більше за себе. Мені дуже важко повірити, що він зміниться колись. Дуже вдячна одній особі, з вуст якої до мене нарешті дійшло, що я рухаюся не в тому напрямку. Я зупинилася, і повернула в інший бік.
Сьогодні півдня провела в магазинах, стоках, торгових центрах. Страшно змучилася. Щось вибирати, шукати, міряти дуже не зручно: купа одягу на тобі+сумка+рукавиці... Давно нічого собі не купувала, тому вирішила з порожніми руками додому не йти. Купила білі колготки, давно їх хотіла і темно-зелену з чорними розводами туніку. Зелених речей в мене взагалі нема, треба і тут щось змінювати.
Але головною покупкою дня стала моя нова рибка - червоний півник. Звати його буде Макс. Треба було бачити як я з центру несла його під пальтом, щоб він не змерз! Поселила його в Петін акваріум, хай адаптовується.
- Location:дім
- Mood: tired
Lead me out on the moonlit floor
Lift your open hand
Strike up the band and make the fireflies dance
Silver moon's sparkling
So kiss me..." (Sixpence None the Richer)
Останніми днями погано сплю. Частково і моя вина, бо вчасно не лягаю. Але всеодно, щось не те. Раніше такого в мене було. Важко саме заснути, за ніч хоч раз прокидаюся. Ніч здається занадто короткою. Не висипаюся. Вранці не можу прокинутися. Я таки 100% сова. Обіцяю собі виправитися. Замість того щоб думати, буду краще мріяти :)
Зла на себе за неорганізованість. Треба відновити запис своїх справ, покупок і витрат.
Завтра йду до стоматолога. І так збиралася на плановий огляд, а тут ще й причина знайшлася :(
В суботу з подружкою йду шукати рибку собі і їй. "Петі" подорожчали - 20 грн. А про акваріуми я взагалі мовчу.
Не знаю, як кому, але мені важко спілкуватися з хлопцем, який у кожному написаному слові робить помилки. Дозволяю таке раз, але не більше. То не мій рівень. Сорі. Не кажу, що сама все правильно пишу, інколи теж можу щось утнути. Як йому то делікатно сказати? І те, що я відповідаю коротко і сухо не означає, що в мене щось сталося чи я знервована. Не бачу змісту в такому спілкуванні: ні задоволення, ні користі.
- Mood: relaxed
Якби не було і як би не дуло в твоє вікно,
З ким би не йшла до сну,
В тобі я втоплю свою весну." (ОЕ)
Здається, минулого року такий заголовок і пісня в мене вже були. Але гарної пісні/тексту багато не буває :)
Недооцінила я морозу за вікном. Жахливо добиралася на роботу. Таке враження, що в мене замерзли навіть нігті і єдиним бажанням було якнайшвидше добігти до кабінету і зігріти руки, і себе чашкою гарячого чаю. Давно так не було холодно. Про це свідчить моя тепла зимова шапка, яку я одягала останній раз... не пам’ятаю коли. Прийшла її черга! Вдень, правда, трохи потепліло, і я з Малим здійнили марш-кидок в обідню перерву на Шевченка до взуттєвої майстерні. Туди ще нормально, але назад ми не йшли, а летіли :) Пальці були кольору лаку на нігтях - червоні (якщо ще трохи посиджу за компом, такими будуть і мої очі)
Відчула, що знов живу: макіяж, манікюр, люди, телефон... Відчула себе потрібною. Мій комп відмовлявся добре працювати. Напевно, забув мене за ці дні.
На роботі тепленько. Навіть при закручених батареях і відкритому вікні. Так, як в програміста, який змерз і включив ще один комп :)
- Mood:
cold
Еще ты дремлешь, друг прелестный
- Пора, красавица, проснись:
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись! (Пушкін)
Коли вчилася в школі не любила вчити на пам’ять віршів. А тепер бачу, що в пам’яті таки щось відклалося.
Після кількаденного ув’язнення вийшла нарешті на мороз :) Холодно, я вам скажу. Під каблуками поскрипує смішно :)
Вирішила завести нову рибку. Цього разу він буде червоний. З іменами моїх улюбленців в мене не виникало проблем: знала як їх буде звати ще до того, як вони з’являлися в мене дома. А тут шось нічого не приходить на думку. Якщо маєте варіанти імені для червоного риба - буду вдячна.
Мій комент знов надрукували в "Cool", я вже змирилася з тим, що живу у Львові:)
- Location:дім
- Mood: good
Сьогодні вранці померла моя рибка, той шо Петя. Ше досі не можу повірити, але на верх піся постукування по склі ніхто не підпливає :( Залишилися одні равлики. 5 березня мало бути 2 роки як він в мене. Купила я його вже дорослим рибом. В неті прочитала, що живуть вони максимум 3 роки. Певно, все як книжка пише. Я, звичайно, знала що таке рано чи пізно станеться, але враховуючи в якому стані я прокинулася, зовсім не готова була сприйняти цей факт. Та то і не можна бути готовим до подій такого роду.
- Mood: sad
З неба сірої безодні
Міріадами летять
Ті метелики холодні. (Іван Франко)
Не пригадаю коли бачила стільки снігу. Чомусь перед очима картинки зим, коли я була маленька. Мама і бабуся завжди мене теплезно вдягали (і шарф зав’язували так що було видно тільки очі, а я завжди казала, що не можу дихати), тато возив на санках, ліпили снігову бабу. Гарно було!
Зима мені не дуже подобається, бо я люблю тепло. Не хочу нікуди йти. Холодно, слизько. Брррр...
Захворів. Горло майже не болить, але подразнене. І лімфовузол зменшився. Загальна слабкість. Не хочеться нічого робити. Завтра виходить перший в цьому році номер газети. Як згадаю в якому стані я його вчора робила, аж страшно дивитися буде...
П.С. Інколи зранку мені в голову приходять гарні ідеї. Оце знов собі щось надумала.
Де принц, як завжди, відшукає царівну.
Капають сльози на мокру подушку,
Бо у світі не може бути дві попелюшки..." (ТІК)
Давно так не сміялася ні в кінотеатрі, ні, тим паче, в театрі! :) Стараюся не пропускати цікавих вистав. "Занадто одружений таксист" - це щось! Рекомендую.
Відвідали сьогодні з Малим заклад, де колись була Піца+, зараз називається... якось на букву П, не запам’ятала як :( Були приємно вражені обслуговуванням. Ціни підняли, але смачний глінтвейн за 10 грн. нас потішив і піца добрезна. Хочу ще!
Сьогодні брат з дівчиною переставляли нащось систему. Тепер знов все з самого початку на компі налаштовувати. Пропав звук. Ненавиджу цей процес! Ще в мене страшний безпорядок з картинками і фотками, ну і вордівськими файлами.
Завтра приїжджають батьки виконати свій громадянський обов’зок.
- Location:дім
- Mood: sleepy
Пульти тримають долоні, ми у блакитному телеполоні.
Ллються рожеві сиропи, ніби-то наближають нас до Європи,
Зараз новини, а згодом ми вас побавим солодким болотом." (Бумбокс)
Ще трохи залишилося часу потерпіти і можна буде не вимикати звук телевізора на пів години: 10 хв. реклами зубної пасти і 20 хв. нереальних обіцянок, зникнуть різнокольорові палатки в центрі міста, і свідомі/несвідомі люди перестануть сперечатися і доказувати правильність свого вибору чи його відсутність, і повернуться до звичного життя. Бо нічого не зміниться. І чим менше часу залишається до знаменного дня, тим ті обіцянки фантастичніші: в когось є час, в когось - мета, один покращить наше життя вже сьогодні, інший - врятує економіку... А в кінці відповідальність на людях, бо вони "вибирали", так випливає з формули: ВОНА переможе - ВОНА це УКРАЇНА - Україна це ТИ. А так гарно все починалося :(
Болить зуб чи щока? Вже сама не розумію. Знов почав рости зуб мудрості і ніяк та мудрість до мене не дійде :(
Побачила симпатичний пенюар 120 грн. Чорний чи червоний? Купити? Але для кого?
П.С. Акція! Обіцянки діють до 17 січня!!!
- Location:Вдома
- Mood: sleepy
Замітає нездійснені мрії,
Новий рік за святковим столом
Нам дарує щасливі надії!" (ТІК)
Просто настрій був такий: не писати, а читати. Поки передивилася хто як святкував Новий рік, всі нові фотки, записи, вітання... Мій альбомчик ще не готовий. Займуся ним коли вийду на роботу.
Новий рік пройшов ну в дууууже тісній компанії: я , брат і його дівчина, але було досить весело: святковий стіл, ялинка, бенгальські вогні (пропалили скатертину!), кальян, пробували в щось пограти, наробили фоторафій. І в підсумку о 5 ранку заснули.
Різдво було не дуже веселим:( Як завжди їхала до батьків. Але навіть всі атрибути свята не компенсують нездорової сімейної обстановки. Дуже важко психологічно, ніяка ковбаса в горло не лізе. Повернулася швидше додому. Хочеться побути самій, і в ці кілька днів зробити те, що приносить задоволення: поспати до обіду, почитати книжку, яка чекає не дочекається свого часу, знов взятися за недошиту картину "Осінь", подивитися кіно, що чекало своєї черги, досхочу наговоритися по телефону з подружками... і всякими дурницями, на які потім не буду мати часу.
Зрозуміла, що наступного разу всіх своїх звірів буду везти з собою. Цього разу взяла Джої. В бідної свинки був стрес від 3-годинної подорожі, але зато живий-здоровий. Поки в мами, але я вже недочекаюся коли його привезуть. Зате Петя заледве вижив. Сусідка перегодувала його черв’яками, вода в акваріумі почала псуватися. Бідний мій риб!
Вчора нарешті добралася до перукарні. До НР це мені так і не вдалося. Гарно, коли людина читає твої думки. В мене був настрій не просто підстригти волосся, а хоч щось та змінити. Те, що побачила в дзеркалі мені сподобалося.
П.С. На вихідних читала одну релігійну книжку в формі запитань-відповідей православного священника. Прочитала таку фразу: "НЛО - то все від диявола". Шо Ви про то думаєте?
- Location:вдома
Я знову повертаюсь додому.
З Новим роком і Рождеством,
Ялинки, вогники кольорові.
З Новим роком і Рождеством,
Побачимося з вами на свята." (Скрябін)
Вирішила таки заглянути на хвилинку сюди. Не втрималася :)
Страшенно втомлена. Фізично. Є бажання ще щось встигнути сьогодні зробити, але тіло вже відмовляється від цього. Майже закінчила з прибиранням. Одягнула ялинку. Обожнюю це робити і нікому не доручаю. Власне, це заняття зайняло найбільше часу, але я отримую від цього задоволення. Вистояла довжелезну чергу за ковбасою. Але та ковбаса того варта.
П.С.Хочу привітати всіх знайомих і не дуже людей з Новим роком. Подякувати за поради, моральну підтримку, спілкування, гарний настрій. Побачимося, почуємося, зпишемося вже в наступному році! Всім вдалого святкування!!!
П.П.С. Останній запис у цьому році. Завтра вже точно нічого писати не буду :)
- Mood: tired
Скоро всё случится.
Сбудется, что снится,
Что опять нас обманут,
Ничего не дадут." (Дискотека Авария)
Відсвяткували НР на роботі. Зайчик вдався :) навіть без хвоста. Якби не моя участь в організації була б чергова п’янка. А так посміялися до болю в животі, отримали символічні подарунки, потанцювали... Не обійшлося, звичайно, без нуднезних розмов про дітей: хто шо їсть, чим хворіли і т.д. Не розумію чи то у всіх жінок після вагітності в мозку відбуваються незворотні зміни? Я теж така буду? О_о? Невже нема інших тем для розмов? І шо робити людям, які ще незаміжні і не мають дітей?
Читаючи сьогоднішню френдстрічку побачила, що багато людей вже підводять підсумки року, що минає. Ніяк не усвідомлю, що до НР відлік скоро йтиме в годинах, а не днях. А то я все думаю, що час в мене ще є і я все встигну.
Зібратися з думками в мене навряд чи вже вийде.
А якщо в двох словах, і те, що приходить на думку, то в цьому році я щаслива з того, що: нарешті отримала диплом магістра; видала заміж найкращу подружку; розпочала перебудову в квартирі; остаточно попрощалася з минулими стосунками; і взагалі вдалося вирвати з-за меж міста на різні відстані, в цікаві місця :)
- Mood:
thoughtful
Вам немножко не везет - все пройдет!
Отчего душа поет, тело просится в полет?
Новый год, новый год, новый год..." (В. Сердючка)
В мене зовсім не новорічний настрій, але що поробиш - так склалося. Сьогодні рано було таке враження, що ці передноворічні приготування мені не те шо не в радість, а навіть навпаки. Це на мене не схоже.
На роботі завтра святкуватимемо НР, а я завжди така активна учасниця всього, якось спочатку проігнорила це. Але є добрі люди на світі, і після обіду я реабілітувалася. Вирішила завтра бути зайчиком :) Немає ця тваринка ніякого відношення ні до минулого року, ні до наступного, але мені так захотілося. Купила собі вуха, але немаю хвостика. Кажуть, хвіст - то в зайця не головне :) Виникли деякі ідеї з розвагами під час застілля.
Отже, все не так погано. На голові бігуді, святкуємо!
П.С. Одягала на роботі ялинку, вдома на двері вінок. Люблю це заняття.
- Mood:busy
кто сотрёт с лица его не воду, а слёзы,
знает ли хоть кто-нибудь с чьим именем на губах
шагнёт он к барьеру?" (В. Меладзе)
На 1,5 години вирішила повернутися в дитинство. Новорічно-циркова вистава для дітей і я... Не дуже мені було весело:( Вистава непогана, дітиська тішилися. Хоча звірі мені сподобалися, всі молодці.
Згадала як в дитинстві мене водили в цирк, чомусь мені було там страшно, боялася клоунів. Цей страх відчула вчора. Вірніше, дивилася вже не дитячими очима в очікуванні свята, а дорослими. Мені були цікаві речі другорядні: з чого зроблені снігові кулі? Що там за білою тканиною? І завжди із завмиранням серця дивлюся на різні акробатичні трюки. Не всім під силу їх виконати - один невірний рух і все... переживаю за всіх, тому не можу дивитися спокійно, розслаблено.
Розсмішити людей - це теж мистецтво і робота водночас. Чи добре чи зле, але актор має виходити на сцену і посміхатися, діти прийшли на нього подивитися, і він не може їх підвести. Напевно, це не завжди легко. Тут без варіантів. Це в житті кожен вибирає: бути відвертим чи постійно одягати маску і грати вибрану роль, не показуючи внутрішньої суті нікому.
Я грати не можу. Пробувала, але в мене не виходить. Мені важко себе змусити. Взагалі не люблю нічого з примусу робити. Коли щось роблю чи кажу, то на той момент це так і є. Чиню так, як відчуваю. Тому вчора так вийшло. Від мене віяло холодом, як від Поттерівського дементора. Правда сувора, але краще її дізнатися одразу, як боляче то не було б. Не бачу змісту в штучних почуттях і стосунках, відповідно не варто починати. Все має бути природньо, а не так, як роблять це інші. Зробила все вірно, але на душі осад, що зробила боляче людині, зіпсувала свята. Але з іншого боку я нікому нічого не обіцяла, а мріяти - нікому не заборонено. Я теж мрію. І не всі мої мрії збуваються, але життя на цьому не закінчується.
П.С. Погано себе почуваю і фізично: нежить і горло. Мене покарано?
- Location:вдома
- Mood: sad
Звела, зараза, з розума.
І не шкода голольода.
Я з ними, зими, зими.
По парадних стигли ми,
Невідомими, стали ми знайомими." (Бумбокс)
Нічого не писала, тому, що якось час летити швидко. Моє відношення до того, що відбувається в моєму житті змінюється з швидкістю світла по декілька разів на день. Багато чого хочу встигнути до НР, але без настрою робити нічого не можу. Багато думаю. Таке враження, що ще трохи і мозок закепить... З одного боку думати - це добре, але коли забагато, то не дуже здорово. Поки ніяких кроків не робитиму, хай все йде само собою. Мудрішого виходу не бачу.
Минулої неділі була в театрі. Дуже емоційна вистава "Далі - тиша", в кінці ледве стримувала сльози. Знов мала розмову з кумою на тему театру. Вона вважає, що не варто ходити на ніякі вистави, крім комедій, тому, що життя і так важке нашо дивитися на шось подібне на сцені? Але, як я люблю казати, все пізнається в порівнянні. Завжди є хтось, кому ще гірше, ніж тобі. Не обов’язково порівнювати своє життя з життям героїв. Можна просто насолоджуватися чудовою грою акторів, переживати радість, сум... І взагалі це ще один спосіб на пару годин забути про свої проблеми і просто відпочити. Особисто мені дуже допомагає.
Купила сьогодні черговий номер "Експрес cool", була приємно здивована, що надрукували мій комент в рубриці "Дискусія".
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
skagenij теж відзначився :) То нічого, що замість Франківська - Львів написано, я його теж дуже люблю. Мєлочь, а пріятно :) Треба вміти радіти навіть маленьким подям в житті. Я цілий рік була чемною дівчинкою, тому до мене прийшов Миколайко і приніс мені сімейство слонів. От тільки треба знайти час щоб поскладати їх на полицю.
- Mood: thoughtful
Один ти оленятко не спиш і до болі в вухах ти кричиш." (Фліт)
Я не можу заснути... Не властиво мені, бо після робочого вівторка я, зазвичай, валюся з ніг. А тут - лягла і не можу спати. Полежала на лівому боці, на правому, на спині, на животі... Ніби нема в голові важких, гнітючих думок. Але ше трохи так посиджу і схочу їсти, а на голодний шлунок я точно заснути не можу...
- Mood: thoughtful
 |
|
|
 Твой коктейль – «Маргарита»Ты – настоящая леди, изысканная, стильная и женственная. Ты знаешь, как себя подать, как взять от жизни все и занять свое место под солнцем. Тебя легко представить вечером в уютном баре в шикарном платье и с бокалом «Маргариты». Текила с соком лайма, ликёром Куантро и льдом подарят тебе утонченный и приятный вкус, достойный настоящей женщины.  |
||
Підгледіла у
kayca- Mood: good
Щоб сумні дні назавжди минули в літах
Щоби радість злітала угору мов птах
Напиши мені, доле, листа" (Магія)
Хочете зіпсувати собі настрій з самого ранку? Скористайтеся послугами пошти на вул. Хоткевича. Мало того, що самі не праві в половині випадків, так ще там ніколи нема здачі, хамське відношення і взагалі ніякої культури. А графік роботи? З 10,00 до 17.00. Особисто я ні до, ні після роботи туди потрапити не можу.
Розбиратися не буду. Дешевше собі буде, для нервів. Порядку нема в державі, що говорити про пошту.
Я б заборонила приходити на роботу людям з поганим настроєм, щоб не псувати його іншим.
- Mood:
angry
Я не могу то и не могу это
Информации ноль — инфоыдиета
И ни ответа и ни привета
Конец света — нет Интернет@" (Слот)
Інтернет - то дуже заразна штука. Не можу сказати, що я 100% від нього залежна, але бувають моменти типу "зайшла на 5 хв., а просиділа годину (в кращому випадку)". А ше спокушає він своєю доступністю. Пригадую, коли вчилася ще в школі, з подружкою ходили в "переговорку", по запису, на годину інтернету, сиділи на сайті знайомств, писали якісь листи, знаходили друзів... З 2-3 людьми підтримую контакт досі. Були часи...
А тепер? Нет має кожен пес. Мамина подружка все шо не знає шукає в гуглі, таке враження, що навіть зуби без нету не чистить. І вважає себе дуже розумною.
Нет краде багато вільного часу. Багато людей таки там і живе. Коли їду в гості до батьків на вихідні (нету в них нема, поки що) не відчуваю дискомфорту великого, навпаки - відпочиваю, бо знаю, що це - тимчасово і в понеділок ми зустрінемося :) Але коли вже цей момент настає, то з кожним разом займає все більше часу. Контакт, Однокласники, 2 пошти, новини, а тепер ще й ЖЖ, якому присвячую найбільше часу. Цікаво мені.
Початковий задум був писати для виключно для себе. Потім додала лише 4 реальних, знайомих людей, бо сумно було якось одній. Вирішила не додавати фоток, відео і всякого такого, бо в справжньому паперовому щоденнику я навряд чи ліпила б фотки. Теж не думала, що комусь буде цікаво читати мою писанину. Це при чому я перша нікого не додаю, не через те, що горда, а тому, що не люблю нав’язувати комусь себе, а тим більше свої думки. Але недивлячись на це все в мене таки назбиралося трохи френдів, додаю тільки тих, яких реально буду читати/коментувати. З кожним днем цей процес стає все довшим, але мені це подобається. Може в мене залежність? О_о
- Mood: good
Profile
- e_l_i_s_s
- e_l_i_s_s
- Сайт "Афіші"
Syndicate
